- уволювати
- —————————————————————————————уво́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
уволювати — (вво/лювати), юю, юєш, уволя/ти (вволя/ти), я/ю, я/єш, недок., уво/лити (вво/лити), о/лю, о/лиш; наказ. сп. уво/ль; док., перех. Виконувати, задовольняти (чиїсь волю, бажання тощо) … Український тлумачний словник
уволювати — люю, люєш, Пр. Задовольнити чиюсь волю, бажання … Словник лемківскої говірки
вволювати — див. уволювати … Український тлумачний словник
уволити — див. уволювати … Український тлумачний словник
уволяти — див. уволювати … Український тлумачний словник